• История керамики
  • Вариации на тему глины
    • Глина уникальный компонент в самых обыденных вещах — бумага, косметика, лекарства...Даже человек, создан из глины — «Адам» -означает «красный человек»-т.е.терракотовый, глиняный...
  • Искусство Японии
    • Кратко об истории развития прикладного искусства в Японии, на примере керамики, о возникновении чайной церемонии, что послужило сильнейшим стимулом в развитии керамики и культуры этой страны. Знаете ли вы о крестьянских чаепитиях, ставших формой бунта.
  • Как Робинзон осваивал керамику
    • Кто не читал Даниэла Дефо «Робинзон Крузо»? Писатель, был неплохо знаком с керамическими технологиями. Никогда не знаешь, что может в жизни пригодится. И так глава из прославленной книги...
  • Керамика «Villeroy & Восh»
    • Коснёмся истории изысканного фарфора с прославленным именем Villeroy & Восh, традиции которого больше 160 лет. Благородная сдержанность, изысканность линий, плавность контура. Коллекции «Villeroy & Восh» пронизаны духом классики.
  • Керамика Древнеегипетского искусства
    • Для нашего современника египетские памятники перестали быть только археологией, они стали искусством, то есть заговорили как живые с живыми.
  • Керамика Масико-яки
    • Немного о знаменитой в Японии керамики. Посчитайте сами, сколько времени она обжигается. Скажите нерентабельно, только не у японцев.
  • Керамика Пабло Пикассо
    • Керамика захватила Пикассо во второй половине 1940-х гг., когда ему уже было за 60. Становится для Пикассо новой игрой и новой профессией, философией, неиссякаемым источником радости и выходом страстей.
  • Київська кераміка XVI — XVIII ст.
    • Київська кераміка XVI — XVIII ст. як культурно-мистецьке явище давно привертала увагу етнографів та мистецтвознавців. Колекції кераміки зібрані під час розкопок в Києво-Печерській лаврі, на Видубичах, на Печерську.
  • О чём поведала загадка
    • До недавнего времени любой деревенский житель быстро разгадал бы эту загадку. О том, как кратко можно поведать о «жизненном пути» горшка. Весь процесс изготовления керамики.
  • Русское изразцовое искусство 1 часть
    • Особое место в древнерусской керамике занимают изразцы. Славянские традиции изразца и немного о эволюции печи. Печь кормила, поила, лечила и утепляла. О привлекательности облика печи заботились не меньше, чем о нарядности одежды и утвари.
  • Русское изразцовое искусство 2 часть
    • О привлекательности внешнего облика печи заботились, пожалуй, не меньше, чем о нарядности одежды и бытовой утвари, хранившейся в доме. Печь была главным декоративным элементом.
  • Чайный ритуал
    • Правила по чайному ритуалу гласили: «Настрой свое сердце в лад с другими сердцами; никто в этом мире не должен жить ради себя, не считаясь с другими».
  • Язык народной игрушки
    • Народная игрушка, яркая и лучезарная, вблизи смотрится скульптурой, издали — звонким красочным пятном. Малая народная пластика всегда была самым популярным, самым демократическим видом народного творчества.

Київська кераміка XVI — XVIII ст.

Київська кераміка XVI — XVIII ст. як культурно-мистецьке явище давно привертала увагу етнографів та мистецтвознавців. Але в розпорядженні вчених було обмаль матеріалу, оскільки при археологічних розкопках культурні нашарування, починаючи з пізньосередньовічних, досить часто ігнорувалися. Ті окремі фрагменти кераміки, які потрапляли до музейних збірок та фондів Інституту археології, не могли дати повної картини розвитку керамічного виробництва після XVI ст. Ця прогалина стала поступово заповнюватись.

За територіальним розподілом досить числену колекцію становить посуд, зібраний в урочищі Гончарі-Кожум´яки на Подолі. Тут протягом 1987 — 1993 рр. досліджувалась гончарна слобода Києва. Було виявлено 15 гончарних горнів, ями з бракованою керамікою, виробничі споруди. Слобода функціонувала в кінці XVII — XVIII ст. Найчисленнішу колекцію з Верхнього міста зібрано під час дослідження території Михайлівського Золотоверхого монастиря в 1998 — 1999 рр. Колекції кераміки зібрані також під час розкопок в Києво-Печерській лаврі, на Видубичах, на Печерську.

З документів гончарного цеху 1782 року відомо, що гончарі в кінці XVIII ст. проживали кількома компактними групами на Печерському форштадті.

Гончарні горни цієї доби виявлені на Гончарах-Кожум´яках, на Видубичах, в районі Аскольдової могили, на Подолі біля будинку Петра I.

киевская керамикаМожливо, саме з цим пов´язана масова поява в київських шарах XVIII — початку XIX ст. червоноглиняних мисок, прикрашених фляндрівкою, нехарактерних для київських ремісників. В документах є також згадки про те, що в гончарний цех приймали іноземних (голандських, німецьких) майстрів.

В XVII ст. мода на розписування посуду поширюється по всій середній Європі, винятку не становлять і українські землі.В XVII ст. мода на розписування посуду поширюється по всій середній Європі, винятку не становлять і українські землі.м... В XVII ст. мода на розписування посуду поширюється по всій середній Європі, винятку не становлять і українські землі.В XVII ст. мода на розписування посуду поширюється по всій середній Європі, винятку не становлять і українські землі.Отже, накопичений матеріал дає можливість визначити основні етапи розвитку київської кераміки протягом XVI — XVIII ст..

Якщо нові риси в її виробництві з´являються ще в XV ст., то в кінці XVI ст. вони значно зростають: з´являються нові форми посуду, нова техніка його орнаментації. Інтенсивний розвиток керамічного виробництва продовжується протягом усього XVII і XVIII ст., і тільки в кінці XVIII ст.

Ми бачимо ознаки його занепаду, що виявилось в погіршенні якості виробів та спрощенні їх декорування.

Розвиток українського керамічного виробництва відбувався не ізольовано. Десь з XV ст. він зазнає впливу західноєвропейських зразків. З наданням магдебурзького права та запровадженням цехової організації ремесла, на українських землях з´являються й нові риси в технології та формах кераміки.

До запозичень слід віднести появу швидкообертового гончарного круга і формування виробу шляхом витягування з одного шматка глини. Про це свідчать сліди зрізів ниткою з круга, які зустрічаються на денцях горщиків з початку XV ст. Разом з тим змінюються пропорції горщиків та форма їх вінець. Такі вінця (з виїмкою під покришку зсередини) були на той час поширені на території Польщі, Молдови, Румунії. Але вінця місцевих горщиків відрізнялись від західних аналогів тим, що були дуже потовщеними.киевская керамика

Це явище, вірогідно, йшло від місцевих витоків: потовщені вінця характерні для виробів післямонгольської доби (2-ї пол. XIII — XV ст.) і продовжували традиції давньоруського керамічного виробництва.

В XVI ст. дещо змінюється форма горщиків і їх вінець. Асортимент посуду в середині XVI ст. ще небагатий: горщики, покришки, глечики, макітри. Виготовлялись вони, в більшості випадків, з білої каолінової глини і всередині часто вкривались зеленою, рідше — корчневою поливою.

Орнамент на них мінімальний — кілька прокреслених смуг по плічках; розпис ще відсутній.

Лише з кінця XVI ст. київські гончарі починають розписувати свої вироби; з´являються такі форми посуду як тарілки і блюда, змінюється форма. Асортимент виробів значно розширюється — окрім зазначених форм гончарі виготоляють кухлі, чарки, ринки, миски, баклажки.

киевская керамикаВ XVIII ст. зустрічаються вазони, носатки.....

.Горщики розписують рудою глиною — так званий прийом “описки”. Миски і тарілки, а також деякі глеки та кухлі прикрашають підполив´яним розписом в техніці ріжкування.

Ця техніка полягає в тому, що готовий, але не випалений виріб поливали розчином білої глини — для створення фону, по якому за допомогою коров´ячого ріжка наносили малюнок. Звичайно контур наносився брунатною фарбою, а площини всередині заповнювались рудою глиною та зеленою поливою.Після випалу такий виріб вкривали прозорою безбарвною поливою і потім ще раз випалювали. Така техніка оздоблення, яка ще зветься “псевдомайолікою” або “народною майолікою” імітує фаянсові майолікові вироби.

Поширена вона була в багатьох країнах Європи.

киевская керамикаОкрім європейської моди в Україні існували й свої способи декорування виробів.

Так, орнамент в техніці штампу на тарілках у поєднанні з двоколірною поливою (коли береги вкривались зеленою, а дзеркало тарілки — коричневою поливами) характерні лише для України.

Техніка штампу полягає в тому, що на сирий виріб наносився рельєфний орнамент — відбиток штампу. Потім посудина вкривалась поливою і випалювалась.

Орнаменти складаються з окремих простих елементів: квіток, листочків, ромбів, пророслих рослин тощо. Можливо, цей спосіб орнаментації веде своє походження від рельєфних підполив´яних орнаментів, які існували на даній території з часів Київської Русі. Такі орнаменти схожі з дерев´яним різьбленням.

киевская керамикаОкрім західного, українська кераміка зазнавала впливу і східного мистецтва.

Такі впливи мали глибокі корені. Так, з Візантії була запозичена технологія виробництва полив´яної кераміки, яка існувала безперервно протягом століть, починаючи з часів Київської Русі. Квітковий орнамент цих виробів очевидно теж впливав на українську кераміку, якщо не безпосередньо, то через Європу, яка сприйняла східні зразки орнаментів.

Певні паралелі із причорноморськими орнаментами можна відмітити в рослинних візерунках та зображеннях птаха на українській кераміці.

киевская керамикаПрикладом східного впливу може бути форма ручки кухлів XVII — XVIII ст. Ця ручка пласка, в поперечному перетині — прямокутна, зверху і знизу має два виступи (рис. 9). Така форма вважається типовою для турецьких посудин і походить від дерев´яного посуду. Такі ж ручки з´являються і в німецьких пивних кухлів. Яким чином вони потрапляють на Україну, сказати важко, але східний вплив тут безсумнівний.

Орнаменти на тарілках, виконані в техніці підполив´яного розпису, мають ренесансні та барокові риси.

Для більшості з них характерна центральна композиція, виконана на двох взаємоперепендикулярних осях; хоча іноді цей принцип порушується, і композиція будується по типу “вазон”, тобто, з одного центру виходить кілька галузок. Іноді така композиція займає всю площину тарілки, хоча зазвичай розташовується тільки на дзеркалі, а по берегах зображуються інші орнаменти.

киевская керамикаКомпозиції ці звичайно рослинного характеру. В мотивах можна вгадати акантове листя, квітки мають здебільшого бутоно- чи тюльпаноподібну форму. Досить поширеним був мотив винограду.

киевская керамикаВиноградна лоза має багату семантику в християнстві, зокрема вона символізує Євхаристію. З´явившись на іконах, в бароковій ліпці, дерев´яному різьбленні, на книжкових мініатюрах, виноградна лоза потрапляє і на кераміку. Серед інших символічних образів — риба та птах (голуб).

киевская керамика Привертає увагу тарілка на якій зображені — в центрі виноградне гроно, а по берегах — три голівки янголів з крильми. І знайдено цю тарілку на території Михайлівського Золотоверхого монастиря.

В гончарських осередках України всі згадані мотиви розписів продовжують існувати і донині, хоча за два століття зазнали переробок і змін. Так, на опішненській кераміці початку століття бачимо ті ж виноградні грона, квіти, риб, пташок, але вже в більш спрощеному виконанні. Тобто можна сказати, що традиційні народні орнаменти, які використовують українські гончарі, беруть свій початок із ренесансної та барокової культури XVII ст.

Іншу ситуацію спостерігаємо з орнаментами, виконаними в техніці штампу. Ця техніка зникає десь в кінці XVIII — XIX ст. і до наших днів не доходить.

киевская керамикаСлід згадати ще один вид орнаменту на тарілках — “фляндрівку”.Це один з видів підполив´яного розпису, який полягає в тому, що сирі фарби (глини, поливи) розтікаються по поверхні виробу, утворюючи мармуровидний малюнок. Іноді фарби розтягують голкою чи якимось іншим гострим предметом, в результаті чого утворюються “фігурні дужки”, квіти та інші візерунки.

Тарілки, оздоблені в цій техніці, масово з´являються в кінці XVIII ст. (хоча вироблялись вони і раніше), приходячи на зміну ріжкованим та виконаним в техніці штампу. На сьогодні це один з найулюбленіших орнаментів гончарів у багатьох гончарських центрах України.

Слід сказати також декілька слів про орнаментацію таких видів посуду, як глеки і кухлі. В більшості вони прикрашені рельєфними орнаментами та вкриті поливою двох кольорів — зеленою зовні та коричневою зсередини. Орнамент на них — прокреслені лінії, відбитки штампукиевская керамика...Крім того, на них зустрічається новий вид декору, який не використовувався на тарілках. Це — так звані “малини” — невеличкі півсферичні наліпи чорного кольору, які наносились в кількох місцях на вертикальні прокреслені смуги.Цей вид декору також веде своє походження із Західної Європи.

Зрідка трапляються також кухлі та глеки, розписані в техніці ріжкування.

Розписують глечики й зараз, причому тільки ті, які вживаються для ритуальних цілей (наприклад, в них подають до весільного столу). І навпаки, форма і декор кухлів та глеків з двоколірною поливою та рельєфним орнаментом давно вийшли з ужитку.

Багата орнаментація в XVII — XVIII ст. зустрічається далеко не на всьому посуді. Більшість його зовсім не прикрашена, або зроблено це досить скромно. Очевидно, це залежало від функціонального призначення посуду.

киевская керамикаТак, з глечиків прикрашались, очевидно тільки ті, які вкористовувались в ритуальних цілях.

Тарілки й миски, що подавались до столу, теж не було потреби прикрашати — орнаментували ті, що виставлялись “на показ” на миснику чи полиці і були окрасою кожної хати.

По матеріалам сайту archaeology.kiev.ua, Л.В. Чміль. Інститут археології НАН України

Комментарии:

Добавить комментарий
140 символов макс.

Поля помеченные * обязательны к заполнению.

На данный момент ни одного комментария не добавлено, будьте первым!